Школа емоційного живопису – це школа Володимира Патика.

14 грудня у Львівському палаці мистецтв відкрито виставку творів учнів, викладачів, послідовників та прихильників «Школи емоційного живопису» Володимира Патика. Виставку відкрила заступник генерального директора Львівського Палацу мистецтв Ольга Луковська, зазначивши, що Школа Володимира Патика – це школа емоційного живопису.

На початку заходу присутні вшанували всіх загиблих Захисників України хвилиною мовчання.

– По суті ця виставка меморіал видатного Володимира Патика. У нього вчилася вся Україна. – так розпочав свій виступ президент, засновник Національної академії мистецтв України, Народний художник України Андрій Чебикін. Він також закцентував свою увагу на професійності творчої кухні, його шедевральних творах та поколінню послідовників, які здебільшого зачіпляли теми самого вчителя. “Безумовно, виставка відрізняється від тих, які ми проводимо по Україні. У цій виставці ми бачимо твори як вчителя, так учнів. І тому ім’я завжди буде жити. Але пропагування митця продовжить пам’ять про нього, що й робить родина” – сказав А.Чебикін.

Привітав організаторам виставки кандидат мистецтвознавства, член-кореспондент Національної Академії України, керівник Західного регіонального науково-мистецького центру Національної академії мистецтв України Михайло Бокотей, в контексті зазначивши: “Цей проект Остапа і Роксолани є певним підсумуванням . Він є комплексним. Він із самих початків через роботу з дітьми, з дорослими, авторські роботи, нам показує продовження тих основ, які закладав Володимир Патик. Це фактично ключова постать Львівської мистецької школи і що дуже важливо, – не лише користати з постаті, а плекати і продовжувати, що успішно робить родина Патиків”.

Вітальне слово промовив і голова Львівської організації НСХУ Ігор Гавришкевич, в якому звернув увагу не тільки на творчість мистця, а й на його соціально-патріотичну позицію. “Володимир Патик – не просто відомий художник. Це знаменита особистість, який завоював авторитет серед митців. Ми були студентами і вже тоді захоплювалися його мистецтвом. Тому що В.Патик був вже тоді авторитетом. І абсолюnно справедливо відносився до митців, які віддалися боротьбі за Незалежність України, про що сьогодні дуже актуально говорити. Він ще тоді був засновником Народного Руху України. Був членом Проводу НРУ. І вже в ті часи дуже чітко орієнтувався, що потрібно для майбутнього України і це передав своїй родині”.

Наприкінці офіційної частини відкриття виставки головний організатор, зокрема, засновник Благодійної організації “Фонд імені Володимира Патика», заслужений діяч мистецтв, художник Остап Патик подякував усім за присутність та розповів чому цей проект почався, його завдання та мету, а також звернув увагу, що львівська школа живопису імені Володимира Патика існує, що мистецькі пленери проходять і що їх родина буде прикладати всіх зусиль аби батькова справа продовжувала жити.

Також до слів подяки чоловіка долучилася й професор, кандидат мистецтвознавства Роксолана Патик. Але підсумовуючи, вона зазначила, що Школа Володимира Патика – це не тільки палітра діалогу а й школа любові. пані Роксолана також говорила про любов до родини та до мистецтва. “Але найбільша любов – це найбільший людський ресурс” – сказала у підсумку. – Тому тримаймо разом культурний фронт”

Теплими словами згадували про мистця дружина Романія Патик і їх близький родич пан Тарас Печора. “Мрію, щоб старенькі хати, які мій чоловік змалювував по всій Україні, були оновлені. Хати, як писаночки і мальви біля них – це шедеври з минулого” – розповідає пані Романія, яка теж дуже багато робить творчих зустрічей в пам’ять про чоловіка.

пан Тарас Печора пригадав своє дитинство і зустрічі з паном Володимиром Патиком, розповів про його неперевершену любов до мистецтва. Тарас Григорович вдячний родичам за організацію грандіозної виставки, адже вони нарешті змогли зібратися всією родиною.

.Для довідки:

Десять років – сто імен. 2013-го року відомий львівський живописець, Народний художник України Володимир Патик (1926-2016) започаткував «Школу емоційного живопису», яка завдяки активній діяльності професійних Львівських митців-педагогів продовжила втілення творчої парадигми художника. Сьогодні діяльність школи втілена у численних проєктах та відображена у тематичних виставках значно розширилася. Завдяки довгостроковій ініціативі творчої майстерні Роксолани та Остапа Патиків з 2017 року творчий діалог митців з Володимиром Патиком – це щорічні виставки, конференції, тематичні пленери в мальовничому маєтку художника в озерному волинському Краї, що не лише об’єднали, різні покоління митців з різних куточків України і Світу, а й сформували широку палітру діалогу з митцем, що втілюється в найрізноманітніших теоретичних та практичних видових і жанрових мистецьких практиках.

Початок діалогу в експозиції – серія шкіців (ескізів) Володимира Йосиповича Патика, виконана впродовж мандрівок Європою на початку 90-х рр. ХХ ст. символізує «початок творення» – невпинну щоденну роботу митця над пошуком образів, ракурсів, композиційних рішень. І робив це Володимир Патик вкрай віртуозно. Серія ескізів, що виконана у техніці пастелі, олівця, експонується вперше.

Продовжує палітру діалогу з митцем серія «вільного та емоційного» малярства учнів молодшої «Школи емоційного живопису ім. Володимира Патика». Творча атмосфера майстерні митця, вміння «побачити», яке завжди спонукало до творчості Володимира Патика яскраво втілилося у «вміння творити» у щирому, почаcти наївному мистецтві «наймолодших». В експозиції також представлені твори професійних митців-педагогів Школи, що впродовж 10 років підтримували високопрофесійний академічний вишкіл у школі. «Між фарбою та кольором» – творче кредо представників та представниць старшої «Школи емоційного живопису ім. Володимира Патика», що відкривають наступний вектор експозиційного діалогу. Формалістичні натюрморти – довготривалий пошук колористичної експресії, такої характерної для Володимира Патика, а «квіти» – провідний інструмент «Воскресіння» натури.

Живою метафоричною та символічною «мовою натури» рефлексують різножанрові та полістилістичні твори експозиції, створені впродовж проведення семи пленерів (2018-2023) імені Володимира Патика у мальовничих Мельниках на Волині. Натхнення природою – життєдайне кредо кожного митця. Налагодження діалогу з Володимиром Патиком через інтерпретацію натури тут вкрай різноманітне: експресивне та монотонне, професійне та стихійне, академічне та спонтанне, індивідуальне, авторське та колективне, довершене та почасти недомовлене, але завжди актуальне та креативне для формування «школи».Найколоритніша палітра діалогу з Володимиром Патиком, представлена в експозиції – живописні твори 2022-2023 рр. Остапа Патика. Творчий діалог вчителя та учня, батька та сина, засновника та послідовника, та найголовніше стійкої позиції митця в реаліях системи та активної позиції митця в реаліях війни. Загалом, виставка «Школа Володимира Патика: палітра діалогу» має на меті простежити провідні засади продовження традицій живописної спадщини Володимира Патика, виявити та популяризувати ціннісні орієнтири творчості сучасних українських митців, інспіровані громадянською позицією та творчістю художника: митця, патріота, громадянина, батька.

Також в рамках виставки «ШКОЛА ВОЛОДИМИРА ПАТИКА: ПАЛІТРА ДІАЛОГУ» заплановано низку активностей: круглий стіл, кураторські екскурсії, майстер-класи.

Виставка триватиме до 14 січня 2024 року.

Вхід на відкриття вільний!

Під час роботи експозиції квитки можна придбати в касах Палацу.

Графік роботи Львівського палацу мистецтв: вт-нд з 11:00 до 17:30 (понеділок – вихідний день)

Організатори проєкту:

Благодійна організація «Фонд імені Володимира Патика»

Автор тексту: член НСЖУ, Галина Фесюк

Світлинки: Йосип Марухняк, Галина Фесюк