У Львівському Палаці мистецтв відкрито фотовиставку військового фотографа, журналіста, активіста, капітана, начальника служби зв’язків з громадськістю 80-ої окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України Юрія Лелявського. Загинув у бою з окупантами 28 вересня 2022 року під час виконання завдання у складі десантно-штурмового підрозділу .
Відкриваючи фотовиставку, куратор Зор’яна Павлишин зазначила, що ця подія дуже важлива для нас насамперед, бо, згадуючи митця, ми тим самим говоримо, що не тільки пам’ятаємо, а й показуємо солідарність у справі захисту України від ворога.
На фотовиставці представлені фотографії Юрія, які він встиг зробити захищаючи Україну та світлини з ним. Будучи професіоналом у справі журналістики, він мав глибоку зацікавленість до тих, кого висвітлював у своїх репортажах. Надміру добрий і здібний у своїй професії журналіста, все ж прояв себе сміливим і мужнім, як захисник, як воїн.
Саме теплі спогади про Юрія розділив із присутніми легендарний полковник Олександр Поронюк. Він пригадав про службу Юрія у Коломийській бригаді та й у 80-ій, а також зазначив, що він запам’ятався світлою людиною, хоч був дуже сором’язливим і допитливим. Як журналіст, по особливому, відносився до будь-якої техніки : Юрія цікавило все: від фотоапаратів до танків. Коли служив у 80, дуже позитивно відгукувалися про нього й командири.
Про хист Юрія до активної журналістської праці пригадував й батько Микола Лелявський. Сльози калачиками котилися по щоках, але батько розповідав: “Мушу все сам бачити!” – Цей вислів став кредо життя сина. Він також був на військових крайніх позиціях в Криму, у Слов’янську, в Луганську, на Майдані Гідності .
На виставці батько та родичі побачили сина з іншого боку: зрілого, достойного, відважного, захисника.
З привітальним словом до оглядачів звернулася й заступник генерального директора Львівського ПМ Олександра Тимчишин:
– Представляючи мистецькі роботи наших захисників ми, таким чином, об’єднуємо Україну, що є дуже важливим фактором під час війни з ворогом всередині держави. Тому, дуже потрібно, щоб цей тил в тилу був надійним і твердим. Коли є міцний тил, тоді перемагають ЗСУ й Україна в цілому.
Так і є. І хай у нашій пам’яті Юрій Лелявський назавжди залишиться дуже талановитим, бо він цього достойний. Дуже хочеться, щоб військові фотографи мали додаткову підтримку і, звичайно, щоб увічнити його.
Впродовж кількох днів львів’яни та гості міста зможуть побачити творчість Юрія Лелявського.
Автор статті і фотографій: Галина Фесюк
#мистецтво#полковникОлександрПоронюк.
Усі реакції:77
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.