У Львівському палаці мистецтв відбулося відкриття виставки «16 історій жінок», приуроченої міжнародній акції «16 днів проти гендернозумовленого насильства», яка триває щорічно в усьому світі з 25 листопада до 10 грудня і має на меті привернути увагу суспільства до проблем подолання гендернозумовленого та домашнього насильства та захисту прав жінок.
Виставку відкрила заступник голови громадської організації “Центр “Жіночі перспективи” Марта Чумало, зазначивши, що вони намагалися вибрати такі історії, де жінки вже подолали це насильство або ще боряться, але члени організації мають надію, що вони дадуть собі раду і що система буде чутливішою до постраждалих жінок і дітей. Вона також звернула увагу на ситуації, коли насильство в сім’ях стало майже буденним явищем, завдає суспільству великої соціальної та моральної шкоди і познайомила учасників з 16 роботами, на яких зображені портрети жінок, які пережили насильство.
Перед учасниками виставки виступив й партнер організації Назар Брезіцький. “Кожен з нас, в хаті чи по сусідству, чи в родині, має або знає таку ситуацію, тому з вдяністю відношуся до ініціатив громадської організації та запевняю, що з радістю долучаюся і буду долучатися до вирішення проблем жінок”. – сказав бізнесмен.
Свої думки також висловили авторки робіт – художниця Таня Федай і фотомитець Марія Казван.
– В роботі над цим проєктом я працювала не лише з кольором, формою, а також з мовою рухів, світла та слова. Я пропустила кожну історію крізь себе, і сподіваюсь, донесла образ жінки, про яку мовчать. Жінки, яка вимушена стати сильною, аби протистояти кривднику і залишитись живою. Жінки, які вижили, бо побачили вихід, жінки, які зрозуміли, що з ними саме відбувається, та почали жити по-іншому, які наважилась говорити про це не для жалю, а щоб допомогти собі та іншим та які ще не вийшли із замкненого кола насильства, – розповіла одна з авторок виставки Тетяна Федяй – мисткиня, художниця, викладачка творчих дисциплін Національного лісотехнічного університету.
Інша співавторка виставки, фотографиня Марія Казван так розповідає про проєкт: “Тематика у нас була одна, проте якось опрацьовуючи роботу, фотографія сама випросила у мене спотворення. Ґлітч! Ґлітч – це напрямок у мистецтві, коли або нові витвори мистецтва, тільки створені, або роботи із класичного мистецтва – навмисне руйнують. Чому я обрала використання деталей із ґлітчу? Насильство я бачу як ґлітч – помилку, як, можливо, радіацію, яка вибиває частинки ДНК і руйнує його. Насильство важко переживати, відновлюватись після нього, знаходити частини, які були зруйновані”.
Теплі слова вдячності за громадську роботу учасникам соціального проекту виразила пані Катерина Садова та начальник сектору протидії домашньому насильству Львівського районного управління поліції №2 ГУ Нацполіції у Львівській області Марта Василькевич, у співпраці з якою є добрі результати.
Захід також відвідали студенти Інституту безпеки життєдіяльності, не байдужі до однієї із соціальних проблем львів’яни і самі ж потерпілі від домашнього насильства жінки.
Відвідувачі виставки мали змогу оглянути роботи художниць. Кожну картину супроводжувала розповідь з історії жінок, а деякі можна було послухати за допомогою відео. Більшість історій – це історії жінок, які звернулися за допомогою до Центру «Жіночі перспективи». Найголовніше у цьому проєкті, як зазначила пані Марта, щирість та сміливість жінок, які готові розповісти свої історії, сповнені болю.
Організаторки виставки: Центр «Жіночі перспективи».
Партнер виставки: Львівський палац мистецтв.
Підтримки виставки: Фонд сприяння демократії Посольства США в Україні,
Автор тексту: Галина Фесюк
Фото: Юрій Марухняк
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.